05 вересня 2014 року "Кого беруть у присяжні і скільки їм платять"

В Україні знову затверджують списки присяжних. Аби з’ясувати, що зроблено в цьому напрямку на Кіровоградщині, наскільки затребуваним тут виявився інститут присяжних за час його існування та як матеріально мотивується участь його представників у правосудді, "Вечірка" звернулася до територіального управління Державної судової адміністрації України в області. Відповідати на ці запитання взялися завідуюча сектором організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики та інформаційних технологій Вікторія Авраменко та начальник відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Валентина Буякова.

– Насамперед нагадаю, – сказала Вікторія Авраменко, – що суд за участю присяжних став реальним явищем в Україні 2012 року, після ухвалення Верховною Радою нового Кримінального процесуального кодексу, котрим і передбачено розгляд кримінальних справ певної категорії за участі непрофесіональних суддів – присяжних. Того ж року районні ради затвердили списки присяжних. Інститут присяжних запрацював, і на Кіровоградщині – також. Щоправда, підстави залучати присяжних до правосуддя виникали не часто. Наприклад, на Кіровоградщині торік такі підстави виникли були у зв’язку із розглядом лише п’яти кримінальних справ, до цього залучали 27 присяжних.

Згідно із Законом "Про судоустрій і статус суддів", список присяжних затверджується раз на два роки, а в разі необхідності (приміром, присяжний захворів, помер чи відмовляється від участі у правосудді) переглядається за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Тобто нинішнього року в Україні закінчилися терміни повноважень присяжних. Нині на Кіровоградщині завершується робота з формування і затвердження нових списків присяжних. Точніше, це зроблено у всіх районах області, крім Кіровського та Ленінського Кіровограда. Так що, бажаючі стати присяжними можуть звернутися до відповідних районних рад. Зауважу, що законодавством передбачено певні вимоги до присяжних. Присяжним може бути тільки громадянин України віком від 30 років до 65, котрий проживає на території, на яку розповсюджується юрисдикція відповідного суду. Крім того, присяжним не може бути людина, яка визнана обмежено дієздатною та недієздатною, з психічними та іншими захворюваннями, які можуть перешкоджати виконанню обов’язків присяжного, з незнятою чи непогашеною судимістю, народний депутат України, член уряду, суддя, прокурор, співробітник правоохоронних органів, військово- службовець, адвокат, нотаріус. Ще одна обов’язкова вимога до присяжних – володіння державною мовою.

Коли виникає потреба у залученні присяжних до розгляду конкретної справи, їх вибирають із загального списку з допомогою автоматизованої системи документообігу суду. За присяжними протягом часу виконання ними обов’язків у суді зберігаються всі гарантії та пільги за місцем основної роботи. Цей час зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

– У законах та інших нормативних актах України, які регулюють діяльність присяжних, не йдеться про виплату їм державою зарплат чи премій, – продовжує Валентина Буякова. – Кошти, які виплачуються присяжним у зв’язку із їх участю у правосудді, називаються винагородою. Відшкодовуються їм і витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Ці виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. Розмір винагороди присяжним за час виконання ними обов’язків у суді обчислюється шляхом множення середньоденного заробітку за місцем основної роботи (пенсії) на кількість годин, протягом яких присяжний виконував обов’язки у суді. У разі, коли середньомісячна заробітна плата чи пенсія, з якої провадиться нарахування винагороди присяжним за час виконання ними обов’язків у суді, нижча за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, обчислення розміру винагороди провадиться виходячи з розміру посадового окладу судді відповідного суду. (За час, протягом якого присяжний виконує обов’язки у суді, зарплата за основним місцем роботи йому не нараховується.) У разі, коли присяжний на момент виконання обов’язків у суді тимчасово не працює, винагорода йому нараховується в такий же спосіб, але виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на день).