"Держава не має права ставити під загрозу здійснення правосуддя через недофінансування"

Цей рік був непростим для судової системи не лише з огляду на пандемію, а й через закладене в бюджеті недофінансування. Як наслідок, Уряд спробував зекономити на суддівській винагороді, заробітній платі працівників апарату судів, а на кінець року понад 200 судів не мали грошей на поштові відправлення. Яким, із фінансового погляду, буде рік наступний? Відповідь на це запитання краще за інших знає тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна. З Людмилою Гізатуліною спілкувався журналіст видання "Закон і Бізнес" Роман Чимний.

«Ми не маємо права говорити про скорочення апарату, оскільки працівників у судах і так не вистачає»

— Людмило Василівно, насамперед дозвольте привітати вас, а у вашій особі і всіх працівників ДСАУ з професійним святом. Як учора поздоровив із Днем працівників суду парламент (інтерв’ювання відбувалося наступного дня. — Прим. Р.Ч.)?

— Парламент поздоровив тим, що цього дня ухвалив закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік», але зовсім не з тими цифрами, які нам хотілося бачити в ньому стосовно судової системи.

Нагадаю, що в серпні 2020 року ми підготували бюджетний запит, згідно з яким загальна сума необхідних бюджетних призначень сягала 40,7 млрд грн. Натомість прийнятим законом передбачені обсяги видатків ДСАУ в сумі 15,7 млрд грн., з яких 2,5 млрд — це планові показники спеціального фонду. Це на 46,6 млн менше від показників поточного року, що забезпечує потреби судової системи у фінансових ресурсах лише на 38,4%.

— Отже, попри звернення і Ради суддів, і Вищої ради правосуддя та профільного парламентського комітету, Уряд не знайшов жодної додаткової гривні для судів. Як зазначив Кабмін, «у зв’язку з відсутністю реальних джерел». Що означає така діра в бюджеті ДСАУ? На чому доведеться економити?

— Це означає, що зберігатиметься соціальна напруженість із заробітною платою працівників апарату судів, насамперед місцевих, яка вже виникла цього року. Вони звертались і до Президента, і до Верховної Ради, і до Уряду та Міністерства фінансів з питань недостатнього фінансування. З прийняттям бюджету-2021 проблема, на жаль, не вирішена.

Показники, передбачені для ДСАУ на здійснення правосуддя апеляційними та місцевими судами, дають змогу забезпечити середню зарплату працівників апарату в сумі 9637 грн., тобто на рівні обов’язкових виплат. До того ж навіть не всій фактичній чисельності (станом на 1.11.2020 — 25070 осіб), а тільки 22287 працівникам апарату.

— А скільки у них вийшло цього року?

— З урахуванням тих заходів, яких ми зараз вживаємо, аби забезпечити виплату винагороди у грудні, очікуємо на рівні 13,3 тис. грн.

— Тобто наступного року вони недоотримають більш як чверть грошей? Чому так? Адже загальний обсяг асигнувань збережено на рівні поточного року.

— Річ у тім, що у 2020-му понад 5 місяців діяли обмеження на виплату суддівської винагороди. Зекономлені кошти, а це понад 1,1 млрд грн., були спрямовані на покриття дефіциту фонду оплати праці працівників апарату.

— У бюджетному запиті ДСАУ на 2021 рік зазначено, що у разі такого недофінансування доведеться скоротити 11% працівників апарату. ДСАУ вже зробила розрахунки, скільки і в якому суді треба скоротити?

— Думаю, що до таких кардинальних кроків ми поки що не будемо вдаватися. Сподіваємося врегулювати це питання на етапі формування бюджетного розпису. Адже наразі фонд оплати праці — єдиний для суддів та працівників апарату. Тож, можливо, закладемо меншу суму на суддівську винагороду і сподіватимемося, що Уряд виконає припис «Прикінцевих положень» закону та перегляне бюджетні асигнування на суди за підсумками І кварталу.

Водночас ми не маємо права говорити про скорочення апарату, оскільки працівників у судах і так не вистачає. В умовах такого значного навантаження на суддів апарат повинен працювати повноцінно, аби забезпечити здійснення правосуддя.

— Тобто виходить так: щоб працівники апарату отримували більше, потрібно, аби Уряд знову обмежив суддівську винагороду?

— Оскільки ці обмеження вже були визнані неконституційними, не думаю, що Уряд може вдатися до аналогічних рішень наступного року.

— Але ж парламент з подачі Кабміну фактично обмежив зростання посадових окладів для суддів, що теж є неконституційним з огляду на рівність усіх перед законом.

— Так, для розрахунку посадового окладу судді буде застосовуватися прожитковий мінімум на тому ж рівні, що й цього року — 2102 грн.

— За цей рік суддівські лави поповнили близько 450 новобранців. Це якось збільшить дефіцит коштів на оплату праці?

— У бюджеті-2021 закладена виплата суддівської винагороди 5245 суддям. Нині їх приблизно стільки ж і є. Але ж ми розуміємо, що у 2021 році має проводитися новий добір, оскільки наявна чисельність не дає змоги розглядати справи у розумні, передбачені процесуальними законами строки.

До речі, справи ще 70—80 кандидатів нині перебувають на розгляді у ВРП, і на них резерв у бюджеті не передбачений.

— Навряд чи це вплине на видатки, адже за цей час не менше суддів вийдуть у відставку.

— Коли судді йдуть у відставку, особливо ближче до кінця року, це, навпаки, стає додатковим тягарем. Адже у багатьох накопичилося чимало днів невикористаної відпустки, також потрібно виплатити вихідну допомогу в розмірі 3-х суддівських винагород.

Крім того, в бюджеті не врахована необхідність виконання судових рішень стосовно компенсації винагороди, яка була невиплачена під час дії обмежень. Так, цих рішень ще не багато, але в них зазначено, що вони підлягають негайному виконанню. Тож їх доводиться виконувати за рахунок загальних асигнувань.

— Цього року від суддів лунало чимало нарікань на нестачу коштів на поштові відправлення. У 2021-му з цим буде легше?

— Інші видатки споживання апеляційних та місцевих судів — на поштові марки, придбання паперу, оплату послуг маркувальних машин, виплату винагороди присяжним, утримання приміщень та інше — забезпечені лише на 29% і становлять 447,6 млн грн. при потребі 1511 млн грн. А видатків розвитку не закладено взагалі.

— Тобто у 2021-му судам не варто чекати ні нових будівель, ні пристойного ремонту? Що тоді робити очільникам установ, чиї будівлі конче потребують ремонту або обладнання пандусами тощо? Шукати спонсорів серед сторін процесу?

— Бюджетним установам закон не дозволяє отримувати фінансування в іншій спосіб. Будемо сподіватися, що за підсумками І кварталу Уряд перегляне бюджетні призначення й, як зазначено у «Перехідних положеннях» закону, знайде додаткові кошти для судової системи. Адже інколи виникають ситуації, зокрема, через стихійні лиха, коли негайно потрібно знайти гроші на ремонт приміщень. Наприклад, цього року в Херсонській області ураган зірвав дах із будівлі і потрібно було терміново виділяти гроші на його відновлення.

— Зараз у ДСАУ є якийсь резервний фонд на такі випадки?

— На 2021 рік жодної копійки на такі цілі не передбачено. Хоча, враховуючи специфіку діяльності судів, такий фонд мав би бути. Йдеться не стільки про подолання наслідків аварійних ситуацій, скільки про неможливість на етапі планування передбачити, як змінюватиметься впродовж року кадровий склад, коли відбудуться нові призначення суддів.

Крім того, наступного року близько 1000 суддів матимуть право на відставку. Якщо вони цим правом скористаються, це істотно вплине на бюджет тих судів, де вони працюють. Адже це потребуватиме, як я вже казала, виплат вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, що накопичилася через кадровий голод у судовій системі. Ми стикнулися із цим уже в цьому році, коли доводилося нараховувати компенсації «відставникам» за 50 і більше днів невикористаної відпустки.

— Цього року до інших проблем додалася ще одна — забезпечення протиепідемічних заходів у судах. На місцях скаржилися, що маски, антисептики суддям та працівникам апарату доводиться купувати власним коштом. На наступний рік такі видатки передбачені?

— Ми і цього року зверталися до Мінфіну з проханням виділити кошти на протиепідемічні засоби з так званого ковідного фонду. Та замість грошей отримали рекомендації: спрямуйте на ці цілі зекономлене на комунальних платежах. Адже весна була рання, та й осінь не така вже холодна…

Суди можуть придбавати засоби індивідуального захисту, якщо достатньо кошторисних призначень. Принаймні нормативна база цього не забороняє. І ДСАУ робила такий перерозподіл у межах наявної економії. Але якщо кошторису буде недостатньо…

«Перерозподіл позбавлений сенсу, якщо видатки недофінансовані за усіма напрямами»

— Збоку доволі дивним виглядає небажання Уряду забезпечити виконання конституційної норми щодо належного фінансування судової системи. Так, ДСАУ другий рік поспіль воює з Міністерством фінансів за те, аби воно цю норму Конституції виконувало. Хіба чиновники міністерства не розуміють, що жебрацький стан судової влади — це прямий шлях до жебрацької справедливості в державі?

— Вони розуміють, що немає грошей на всі державні потреби. Адже не тільки ми не задоволені цифрами, затвердженими в державному бюджеті на 2021 рік. Є нарікання й у міністра охорони здоров’я, представників освіти та науки… Усі вважають, що держава не забезпечила їх достатніми фінансовими ресурсами для здійснення повноважень.

Ми це розуміємо, але за будь-яких обставин держава не має права ставити під загрозу здійснення правосуддя через хронічне недофінансування.

Повний текст інтерв'ю читайте тут

За матеріалом "ЗіБ" пресслужба ДСА України